Центр похоронной помощи

Похоронную деятельность осуществляют члены Общественной Организации «Скорбота»
Что делать когда умер близкий человек?

Законодательство Украины

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про поховання та похоронну справу»

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 
Про поховання та похоронну справу
 
 
     Цей Закон  визначає  загальні  правові  засади  здійснення  в Україні діяльності з поховання  померлих,  регулює  відносини,  що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, 
а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.
 
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 1. Поняття поховання
 
     Поховання - діяльність відповідних органів  державної  влади, органів  місцевого  самоврядування,  їх  посадових  осіб  у  межах повноважень, визначених   цим   Законом,   а   також   суб'єктів господарювання, спрямована на:
    забезпечення належного  ставлення  до тіла (останків,  праху) померлого (далі - тіла);
    забезпечення права  громадян  на  захоронення  їхнього   тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є;
   створення та    експлуатацію    об'єктів,   призначених   для поховання, утримання і збереження місць поховань;
   організацію і проведення поховань  померлих  та/або  загиблих (далі -   померлих);
   надання ритуальних  послуг,  реалізацію  предметів ритуальної належності.
 
     Стаття 2. Визначення термінів
 
     У цьому Законі наведені нижче  терміни  вживаються  в  такому значенні:
     волевиявлення громадянина  щодо  ставлення до його тіла після смерті - бажання,  виражене в усній (у присутності свідків) або  в письмовій формі, завіреній в установленому законодавством порядку;
     місце поховання - кладовище,  крематорій, колумбарій або інша будівля чи споруда, призначена для організації поховання померлих;
     місце почесного  поховання  -  спеціально  відведена земельна ділянка на території кладовища чи за його межами,  призначена  для організації почесних поховань;
     могила - місце на кладовищі,  у крематорії,  колумбарії або в іншій  будівлі  чи споруді,  призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом;
    намогильні споруди - пам'ятні споруди,  що встановлюються  на могилах та увічнюють пам'ять про померлих;
     склеп -  підземна  або заглиблена в землю капітальна споруда, призначена для поховання,  в межах місця поховання,  відведеного у встановленому порядку;
     урна з  прахом  -  ємність,  призначена  для збереження праху померлого;
     кладовище -  відведена  в   установленому   законом   порядку земельна  ділянка  з  об лаштованими  могилами  та/або побудованими крематоріями,  колумбаріями  чи  іншими  будівлями  та  спорудами, призначеними  
для   організації   поховання  та  утримання  місць поховань;
     колумбарій - сховище для урн із прахом померлих;
     колумбарну ніші - спеціально обладнані  місця  на  колумбарії для   поховання  урн  із  прахом  померлих,  що  облаштовуються  в мурованих стінах або на підготовлених ландшафтних ділянках;
     крематорій - спеціальна інженерна  споруда  з  устаткуванням, призначеним для спалювання трун із тілами померлих;
     поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій,  які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення  труни  з  тілом або  урни  з прахом у могилу або колумбарну нішу,  облаштування та утримання місця 
поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству;
    предмети ритуальної  належності  -  вироби,  що  є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарії ніші);
    користувач місця  поховання  (місця  родинного  поховання)  - особа,   яка   здійснила  перше  поховання  на  відведеному  місці поховання (родинного поховання) та/або  має  відповідне  свідоцтво про  смерть  похованого  і 
свідоцтво  про поховання,  передбачене статтею 25 цього Закону;
     ритуальні послуги  -   послуги,   пов'язані  з   організацією поховання та облаштуванням місця поховання.
 
     Стаття 3. Правові основи діяльності в галузі поховання
 
     Правову основу   діяльності  в  галузі  поховання  становлять Конституція  України,  цей  Закон,  інші  закони України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,  а також  

інші  нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
    Якщо міжнародним  договором,  згода  на  обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені   законодавством   України   про  поховання  померлих, застосовуються норми 
міжнародного договору.
 
     Стаття 4. Основні принципи діяльності в галузі поховання
 
     Діяльність у галузі поховання  базується  на  таких  основних принципах:
     гарантування державою належного поховання померлих;
     достойного ставлення до тіла померлого;
    поховання в    установленому    законодавством    порядку   з урахуванням волевиявлення померлого,  вираженого особою при житті, а за його відсутності - з урахуванням побажань родичів;
    створення рівних умов для поховання померлих незалежно від їх раси,  кольору  шкіри,  політичних  та  інших  переконань,  статі, етнічного   та  соціального  походження,  майнового  стану,  місця проживання, мовних або 
інших ознак;
     запобігання випадкам не поховання померлих;
     компенсації державою   витрат,   пов'язаних   з    похованням померлих, відповідно до закону;
    безоплатного виділення  місця  для  поховання померлих (їхніх останків) чи урн із прахом померлих на кладовищі (у колумбарії);
    конфіденційності інформації про померлого;
    забезпечення збереження місць поховань.
 
     Стаття 5. Державні стандарти, інші нормативні документи в галузі поховання
 
     Державні стандарти,   інші   нормативні  документи  в  галузі поховання впроваджуються в порядку, передбаченому законом, з метою забезпечення  безпеки  життя  та здоров'я людей,  тварин,  охорони рослин,  а  також  майна   

та   довкілля,   створення   умов   для раціонального використання всіх видів ресурсів.
    Державні стандарти,   інші   нормативні  документи  в  галузі поховання складаються з:
    обов'язкових містобудівних,     екологічних     вимог      та санітарно-гігієнічних  норм   щодо   створення  та  функціонування кладовищ, крематоріїв, інших місць поховань;
    технічних умов   щодо   виготовлення   предметів   ритуальної належності;
    необхідного мінімального    переліку   вимог   щодо   порядку організації  поховання  померлих  і   ритуального   обслуговування населення;
    Розроблення і   прийняття   державних   стандартів  у  галузі поховання здійснюється в порядку, встановленому законом.
   З метою  врахування  обрядових  звичаїв,  сприяння   розвитку етичних  правил у галузі поховання можуть запроваджуватися кодекси професійної етики.
 
     Стаття 6. Право громадян на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті
 
     Усі громадяни  мають  право  на  поховання  їхнього  тіла  та волевиявлення   про   належне  ставлення  до  тіла  після  смерті.
Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути
виражене у:
     згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину;
     згоді чи незгоді на вилучення органів та/або тканин тіла;
     побажанні бути   похованим   у   певному  місці,  за  певними звичаями,  поруч з  певними  раніше  померлими  чи  бути  підданим кремації;
     дорученні виконати своє волевиявлення певній особі;
     іншому дорученні, що не суперечить законодавству.
     Контроль за  виконанням  волевиявлення  громадян  про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в  частині  щодо  згоди  на проведення  патолого-анатомічного  розтину,  на  вилучення органів та/або  тканин   тіла  
здійснюється   згідно   з   законодавством  відповідними  органами  виконавчої  влади  та виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у межах їх повноважень.
    Виконання волевиявлення громадян  про  належне  ставлення  до їхнього тіла після смерті в частині щодо кремації тіла,  поховання в іншому населеному пункті здійснюється відповідно до закону.
    Дії щодо  тіла  померлого  повинні  здійснюватися  в   повній відповідності   з   волевиявленням   померлого,  якщо  не  виникли обставини, за яких виконання волевиявлення померлого неможливе.
    У разі  якщо  відсутнє  волевиявлення  померлого,   вилучення органів  та/або  тканин  тіла  здійснюється  з  дозволу  чоловіка, дружини,  близьких родичів (батьків,  дітей,  сестри, брата, діда, баби,  онуків),  іншої  особи,  

яка  взяла  на  себе  зобов'язання поховати померлого та має відповідне свідоцтво про смерть.
 
     Стаття 7. Гарантії конфіденційності інформації про померлого
 
     Держава гарантує  конфіденційність  інформації про померлого.
Надання такої інформації здійснюється відповідно до Закону України
"Про інформацію".
 
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОХОВАННЯ ТА ПОХОРОННА СПРАВА
 
    Стаття 8. Організація діяльності в галузі поховання
 
     Організація діяльності   в    галузі    поховання    померлих здійснюється    спеціально   уповноваженим   центральним   органом виконавчої влади у  сфері  житлово-комунальної  політики  України, іншими центральними 
органами виконавчої влади,  місцевими органами виконавчої  влади,  органами  місцевого   самоврядування   та   їх виконавчими органами.
     Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері  житлово-комунальної  політики   України   в   межах   своєї компетенції:
    1) реалізує  державну  політику в галузі поховання в порядку, встановленому законом,  та здійснює контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, а також суб'єктів господарювання в 
зазначеній сфері;
    2) затверджує  необхідний  мінімальний  перелік  вимог   щодо порядку   організації   поховання   і  ритуального  обслуговування населення;
    3) затверджує типове положення про спеціалізовану похоронну службу;   
 4) встановлює  вимоги  щодо  утримання   та   охорони   місць поховань;
    5) встановлює  порядок  реєстрації  поховань  та перепоховань померлих, а також форму книги реєстрації поховань та перепоховань;
    6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
    Повноваження інших центральних  органів  виконавчої  влади  в галузі поховання встановлюються законом.
    Місцеві державні    адміністрації    в    межах,   визначених Конституцією і  законами  України,  здійснюють  на відповідних   територіях   державний   контроль   за   додержанням санітарних  правил,  архітектурно-будівельних   

норм,   правил   і стандартів,  а  також правил благоустрою,  вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних  ділянок  для  організації
місць   поховання,   здійснюють   інші  повноваження,  передбачені законом.
     Органи місцевого самоврядування  та  їх  виконавчі  органи  в межах своєї компетенції:
    1) вирішують  відповідно  до  закону  питання  про відведення земельних ділянок для організації місць поховання;
    2) забезпечують будівництво,  утримання в належному стані  та охорону місць поховання;
    3) створюють спеціалізовані похоронні служби;
    4) вирішують  питання  про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів  ритуальних  послуг  у  зв'язку  з  похованням   самотніх громадян,  ветеранів  війни  та  праці,  а  також  інших категорій малозабезпечених  громадян;  

про  надання  допомоги  на  поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом;
    5) здійснюють  контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту   прав   споживачів   у   частині    надання    суб'єктами господарювання  ритуальних  послуг  та  реалізацією ними предметів ритуальної належності;
    6) здійснюють інші повноваження,  передбачені цим  та  іншими
законами.
     Для організації   (утворення),   будівництва,   утримання   в належному стані та  охорони  місць  поховання  сільські,  селищні, міські    ради   можуть   створювати   спеціалізовані   комунальні підприємства.
     З метою оперативного забезпечення населення  інформацією  про суб'єкти   господарювання,   що   надають   ритуальні  послуги  та виготовляють  предмети  ритуальної  належності,  органи  місцевого самоврядування  можуть 
створювати спеціалізовані госпрозрахункові інформаційні служби.  Порядок діяльності таких служб  визначається органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.
 
     Стаття 9. Спеціалізовані поховальні служби.
 
     Спеціалізовані поховальні служби - спеціалізовані різної форми власності підприємства, що створюються   органами   місцевого   самоврядування   в   порядку, встановленому  законом,  з  метою здійснення організації поховання 
померлих і  надання  ритуальних  послуг,  передбачених  необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг,  реалізації предметів ритуальної належності,  передбаченим пунктом  2  частини другої статті 8 цього Закону.
     Спеціалізовані поховальні служби можуть також надавати послуги, з поховання не передбачені  необхідним  мінімальним   переліком   окремих   видів ритуальних  послуг  та реалізації предметів ритуальної належності, 
виготовляти предмети ритуальної  належності.  Тарифи  щодо  оплати таких  послуг  та предметів ритуальної належності встановлюються в межах,  визначених законодавством,  виконавчим органом  сільської, селищної, міської ради.
 
     Стаття 10. Надання ритуальних послуг та виготовлення предметів ритуальної належності
 
     Надання ритуальних   послуг   відповідно    до    необхідного мінімального    переліку    окремих   видів   ритуальних   послуг, передбаченого пунктом 2 частини  другої  статті  8  цього  Закону, здійснюється  спеціалізованими 
поховальними службами  або  за  договором  іншими суб'єктами господарювання.   Вартість   таких   послуг встановлюється  в порядку і в межах,  встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
     Надання ритуальних   послуг,   не   передбачених   зазначеним переліком,  а  також  виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється суб`єктом господарчої діяльності незалежно від форм власності, за цінами, 
встановленими за згодою сторін.
     Надання ритуальних   послуг   та    виготовлення    предметів ритуальної  належності  здійснюється з дотриманням вимог державних стандартів, інших норм і правил, встановлених законодавством.
 
     Стаття 11. Поховання померлого
 
     Поховання померлого покладається на  виконавця  волевиявлення померлого.  Якщо  у  волевиявленні  померлого  немає  вказівки  на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від  виконання волевиявлення 
померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною),  батьками (усиновителями),  дітьми,  сестрою,  братом, дідом   або   бабою,   онуком   (правнуком),   іншою  особою,  яка зобов'язалася поховати померлого.
    Виконавцю волевиявлення    померлого    або    особі,     яка зобов'язалася  поховати померлого,  в установленому законодавством порядку в день звернення видаються:
     лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров'я;
     свідоцтво про  смерть  та  довідка  про  смерть  -   відділом реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення)  управлінь  юстиції,  виконавчим органом   сільських,   селищних,  
міських  (крім  міст  обласного значення)   рад,   консульською   установою    чи    дипломатичним представництвом України.
     Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого  або  особи,  яка  зобов'язалася  поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.
     У разі  смерті  громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його  тіла  на території   України,   посвідченого   належним   чином,  поховання здійснюється у відповідних місцях 
поховань  на  території  України виконавцем  волевиявлення померлого або особою,  яка зобов'язалася поховати  померлого,  за   сприяння   консульської   установи   чи дипломатичного представництва України.
      У разі  смерті  одинокого  громадянина  або громадянина,  від поховання якого відмовилися рідні,  на території іноземної держави та  за  наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на  території  України,  посвідченого  

належним  чином,  поховання здійснюється  у відповідних місцях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
     Стаття 12.Надання ритуальних послуг
 
     Особа, яка  зобов'язалася  поховати  померлого,  на  підставі свідоцтва  про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або до спеціалізованої поховальної служби з приводу  проведення поховання.  
               Спеціалізовані поховальні служби можуть надавати послуги по похованню самостійно чи з привертанням інших суб`єктів господарчої діяльності за договірними умовами.
     Ритуальні послуги    надаються    за    плату    згідно     з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.
     Виконавець може   надавати   ритуальні   послуги,   визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних  послуг.
Цей  перелік  затверджується  спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої  влади  у  сфері  житлово-комунальної  політики України.
     Суб'єкти господарювання   можуть   самостійно   на   підставі звернення осіб,  які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та   реалізовувати   предмети  ритуальної  належності,  якщо  вони відповідають державним стандартам
та затвердженій вартості,  де це передбачено законодавством.
     Єдину методику   визначення   вартості   надання   громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації  предметів  ритуальної належності затверджує спеціально уповноважений  центральний 
орган   виконавчої   влади   у   сфері житлово-комунальної політики України.
    Вартість мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг визначається на принципах:
    доступності для  кожного  громадянина  і  рівності   правових гарантій;
    визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової собівартості та рентабельності при затвердженні ціни;
    відповідальності виконавчих органів  сільських,  селищних  та міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни;
    відкритості, доступності та прозорості структури ціни;
    оплати тільки   тих   послуг,   що   відповідають   державним стандартам та нормативним документам.
    Необхідний перелік вимог щодо порядку організації поховання   і   ритуального  обслуговування  населення  затверджує спеціально уповноважений  центральний  орган  виконавчої  влади  у сфері житлово-комунальної політики України.
 
     Стаття 13. Допомога на поховання
 
     Виконавцю волевиявлення     померлого    або    особі,    яка зобов'язалася поховати померлого, на якого поширювалася дія Закону України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку  з  тимчасовою  

втратою   працездатності   та   витратами, зумовленими  народженням  та  похованням",  надається допомога на поховання в порядку та розмірі, передбаченому статтями 45   та   46  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове 

державне соціальне   страхування   у   зв'язку   з    тимчасовою    втратою
працездатності    та   витратами,   зумовленими   народженням   та похованням".
      Розмір допомоги на поховання померлого та порядок її  надання виконавцю  волевиявлення  померлого  або особі,  яка зобов'язалася поховати померлого,  на якого не поширюється  дія  Закону  України "Про  загальнообов'язкове 
державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою  втратою  працездатності  та  витратами,  зумовленими народженням   та  похованням",  встановлює  Кабінет Міністрів України.
 
     Стаття 14. Безоплатне поховання
 
     Безоплатно для виконавця волевиявлення померлого  або  особи, яка зобов'язалася поховати померлого, здійснюється поховання:
    а) з військовими почестями померлих осіб,  які мають особливі заслуги перед Батьківщиною:
     Героїв Радянського Союзу;
     повних кавалерів ордена Слави;
     осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу";
   Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;
     б) осіб,   які   мають   особливі   трудові   заслуги   перед Батьківщиною:
     Героїв Соціалістичної Праці;
     Героїв України;
     повних кавалерів ордена Трудової Слави;
     в) учасників бойових дій відповідно до  Закону  України  "Про увічнення Перемоги  у  Великій  Вітчизняній війні 1941-1945 років".
   На могилі померлої (загиблої) особи, яка має особливі заслуги та   особливі   трудові  заслуги  перед  Батьківщиною,  безоплатно споруджується  надгробок  за  встановленим   Кабінетом   Міністрів України зразком.
    Витрати на  поховання  померлих,  зазначених у частині першій цієї статті,  здійснюються за рахунок  коштів  Державного  бюджету України відповідно до закону.
    Витрати на  поховання  осіб,  зазначених  у пунктах "а" і "б" частини  першої  цієї  статті,  здійснюються  за  рахунок   коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому законом.
    Витрати на   поховання  померлих,  передбачених  пунктом  "в" частини  першої  цієї  статті,  здійснюються  за  рахунок   коштів місцевих бюджетів.
 
     Стаття 15. Поховання померлих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи та осіб начальницького складу податкової міліції
 
     Збройні Сили України,  інші  утворені  відповідно  до  закону військові формування, а також Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України,  інші державні органи надають допомогу в проведенні  поховання  

померлих сім'ям,  батькам або іншим особам, які  зобов'язалися  поховати  померлих  військовослужбовців,  осіб начальницького   та  рядового  складу  органів  внутрішніх  справ, кримінально-виконавчої   системи,   осіб   начальницького  
складу податкової  міліції,  які  померли  (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов'язків),  компенсують  матеріальні витрати  на  ритуальні  послуги  та  на  спорудження  надгробків у порядку та розмірах,
що визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
     
 
       Стаття 16. Поховання померлих одиноких громадян 
     
 Поховання померлих одиноких громадян,  осіб без певного місця проживання,   громадян,  від  поховання  яких  відмовилися  рідні, знайдених  невпізнаних трупів  здійснюється  за  рахунок   коштів відповідних місцевих бюджетів.
 
       Стаття 17. Поховання померлих, які проживали в закладах різних типів
 
     Поховання померлих,  які проживали в будинках-інтернатах  для громадян  похилого  віку  та інвалідів,  педіатричних пансіонатах, пансіонатах  для  ветеранів  війни  і  праці,   психоневрологічних інтернатах,  дитячих  

будинках-інтернатах,  територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів і  одиноких  непрацездатних громадян  та в стаціонарних закладах інших типів,  здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
 
     Стаття 18. Поховання померлих осіб, які відбували покарання в місцях позбавлення волі
 
     Поховання померлих  осіб,  які  відбували  покарання в місцях позбавлення волі,  здійснюється згідно із цим Законом  за  рахунок коштів  установи,  де відбував покарання померлий,  або за рахунок коштів   виконавця   

волевиявлення   померлого   чи   особи,   яка зобов'язалася   поховати   померлого,   за  бажанням  цих  осіб  у встановленому порядку.
 
     Стаття 19. Поховання інфікованого тіла
 
     Поховання померлих  осіб,  які  померли  внаслідок  зараження особливо небезпечною інфекцією,  здійснюється згідно із санітарним законодавством України.
 
     Стаття 20. Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства
 
     Поховання померлих   іноземців   та   осіб  без  громадянства здійснюється в порядку,  встановленому цим  Законом  для  громадян України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
 
     Стаття 21. Перепоховання останків померлих
 
     Перепоховання останків  померлих  допускається  у  виняткових випадках  за  рішенням  виконавчого  органу  сільської,  селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання,  висновку 
органу  санітарно-епідеміологічної   служби, лікарського  свідоцтва  про  смерть,  дозволу  виконавчого  органу відповідної  сільської,  селищної,  міської  ради   на   поховання останків на іншому кладовищі.
 
     Перепоховання останків  померлих  може  здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.
    Перепоховання останків  померлих,  воїнів  із   братських   і одиночних  могил  здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про охорону культурної спадщини" та  "Про  увічнення Перемоги у Великій 
Вітчизняній війні 1941-1945 років".
   Під час   перепоховання   останків   померлих   контроль   за дотриманням безпечних умов праці протягом усього  терміну  ведення робіт  здійснює виконавчий орган відповідної сільської,  селищної, міської ради.
  Перепоховання останків  померлих  здійснюється   за   рахунок коштів особи, яка ініціює перепоховання.
 
     Стаття 22. Переміщення тіл померлих через державний кордон України
 
     Переміщення тіл померлих через державний  кордон  України  (у тому   числі   переміщення   через  територію  України  транзитом) здійснюється за умови пред'явлення митному  органові  особою,  яка переміщує 
(супроводжує) тіло померлого, таких документів:
    свідоцтва про смерть або іншого документа,  що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;
      довідки про те,  що в тілі та труні  (урні)  немає  вкладень, переміщення  яких через державний кордон України заборонено.  Таку довідку видає  судово-медичний  експерт  у  присутності  посадової особи  відповідного 
митного органу - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі
ввезення труни  (урни)  на  територію
України.
     Тіло померлого  повинне  вміщуватися  в  металеву  герметичну труну (урну),  яка опечатується посадовими особами,  зазначеними в абзаці третьому частини першої цієї статті.
     Розкриття труни  (урни)  можливе  у  виняткових  випадках  за наявності достовірної інформації щодо вкладень,  переміщення  яких через державний кордон України заборонено.  Розкриття здійснюється в спеціальному  

приміщенні  закладу  охорони  здоров'я  України  в присутності   посадової   особи   митного  органу  та  особи,  яка супроводжує труну  (урну),  або  представника  підприємства,  який здійснює перевезення,  а також інших
осіб у випадках, передбачених законом,   з    дотриманням    вимог   санітарно-епідеміологічного
законодавства України.
 
Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЬ ПОХОВАНЬ
 
     Стаття 23. Місце поховання
 
     Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в  установленому  законом  порядку  відповідному  спеціалізованій поховальній службі,   установі,  організації  в  постійне користування надається земельна ділянка.
 
     Виконавчі органи    сільських,    селищних,    міських    рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно  з  генеральними  планами  забудови  відповідних  населених пунктів   та   іншої   


містобудівної  документації  з  дотриманням обов'язкових містобудівних,  екологічних  та санітарно-гігієнічних вимог.
    Рішенням виконавчих органів сільських,  селищних, міських рад у місцях поховання можуть  бути  відведені  сектори  для  почесних поховань,   поховання   померлих   (загиблих)  військовослужбовців (сектори військових  поховань),  

а  також  сектори  для  поховання померлих за національною чи релігійною ознакою.
      Для почесних  поховань органи місцевого самоврядування можуть відводити земельні ділянки поза  територією  місць  поховання,  на яких  створюються  меморіальні бульвари,  сквери,  парки і кургани Слави.
      Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається.
    Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
     Існуючі місця  поховання не підлягають знесенню і можуть бути перенесені  тільки  за  рішенням  відповідного  органу   місцевого самоврядування у випадку постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха.
     Орган місцевого  самоврядування  може  прийняти  рішення  про часткове   або  повне  припинення  поховання  померлих  (закриття) кладовища в разі,  якщо на території кладовища немає вільних місць для  облаштування  нових  

могил  (колумбарних  ніш),  а  поховання померлих можливе лише на місцях  родинного  поховання  або  шляхом підпоховання  в  могилах  за  згодою  користувачів місць поховання відповідно до статті 25 цього Закону.
 
     Стаття 24. Місця невідомих поховань
 
     Про виявлені місця невідомих поховань негайно  повідомляються відповідні правоохоронні органи. У разі відсутності складу злочину виявлені місця невідомих поховань підлягають обстеженню,  вивченню та  обліку відповідними 
виконавчими органами сільських,  селищних, міських рад та органами охорони  культурної  спадщини  в  порядку, встановленому законодавством.
    На період  обстеження  та  вивчення виявлених місць невідомих поховань  виконавчі  органи  сільських,  селищних,   міських   рад забезпечують охорону їх територій.
     На підставі  висновків обстеження та вивчення виявлених місць невідомих поховань органи місцевого самоврядування можуть надавати їм  статус  кладовища  з  подальшим  упорядкуванням його території згідно із цим Законом.
     Місця невідомих   поховань,   віднесені    в    установленому законодавством порядку до об'єктів культурної спадщини,  беруть на державний облік і утримують органи охорони культурної спадщини.
 
     Стаття 25.  Могили
     За зверненням виконавця волевиявлення  померлого  або  особи, яка  взяла  на себе зобов'язання поховати померлого,  на території кладовища безоплатно виділяється  місце  для  поховання  померлого відповідно до затвердженої
проектної документації.
     За бажанням  одного  з  родичів,  визначених у частині п'ятій статті 6 цього Закону,  для  поховання  двох  чи  більше  померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.
      Після здійснення  поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі,  яка  взяла  на  себе  зобов'язання  поховати померлого,  як  користувачу  місця  поховання  (користувачу  місця родинного поховання) 
спеціалізованою поховальною службою(а в разі її відсутності - виконавчим органом сільської,  селищної, міської  ради)  видається  відповідне  свідоцтво,   зразок   якого затверджується   спеціально   уповноваженим   центральним 

органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.
    Це свідоцтво  дає  право  його  пред'явнику  на  встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання  про  проведення  підпоховання,  здійснювати   інші   дії, пов'язані  з використанням 
місця поховання,  якщо це не суперечить законодавству.
     На могилах    (місцях     родинного     поховання)     можуть встановлюватися   намогильні  споруди,  склепи  за  індивідуальним замовленням  у   межах,   встановлених   для   могили   (родинного поховання).  Встановлені  

намогильні споруди,  склепи реєструються спеціалізованою поховальною службою (а   в   разі   її відсутності  -  виконавчим  органом сільської,  селищної,  міської
ради) у книзі обліку намогильних  споруд,  форму  якої  затверджує спеціально  уповноважений  центральний  орган  виконавчої  влади у сфері житлово-комунальної політики України.
     Забороняється здійснювати    поховання     інших     померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача   місця   поховання   (користувача   місця   родинного поховання).
 
     Стаття 26. Види поховань померлих
 
     Поховання померлих може здійснюватися шляхом:
     закопування в могилі труни з тілом померлого;
    спалювання в   крематорії   труни   з   тілом   померлого  та закопування в могилі чи  розміщення  в  колумбарій  ніші  урни  з прахом померлого;
     розвіювання праху померлого.
     З урахуванням  етнічних,  релігійних  чи  культурних традицій поховання померлих може здійснюватися іншим способом.
    Поховання померлих   здійснюється   з    дотриманням    вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.
 
     Стаття 27. Реєстрація поховань померлих
 
     Кожне поховання   та   перепоховання   померлих  реєструється спеціалізованою поховальною службою     в   разі   її відсутності  -  виконавчим  органом сільської,  селищної,  міської ради)  у  книзі   реєстрації   поховань   

померлих,   форма   якої встановлюється   спеціально   уповноваженим   центральним  органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.
 
     У разі  ліквідації  кладовища   книга   реєстрації   поховань померлих  передається  на  зберігання  до  архіву органу місцевого самоврядування.
 
     Стаття 28. Право власності на земельну ділянку, де розміщене місце поховання, а також на об'єкти, розташовані на місці поховання
 
     Землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної  власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.
     На території  місця  поховання  не  можуть  бути  розташовані об'єкти  іншої,  крім  комунальної  форми  власності,  за винятком випадків, передбачених статтею 29 цього Закону.
 
     Стаття 29. Власники колумбарних ніш, намогильних споруд, склепів
 
     Власником колумбарії ніші вважається особа,  яка придбала її за власні кошти.
     Власником намогильної споруди,  склепу вважається особа,  яка за  власні  кошти встановила цю споруду на могилі (місці родинного поховання).
 
     Стаття 30. Утримання місць поховань
 
     Утримання кладовищ,  військових кладовищ,  військових ділянок на кладовищах,  військових братських та одиночних могил, земельних ділянок для почесних поховань,  братських  могил,  а  також  могил померлих  

одиноких  громадян,  померлих  осіб  без  певного  місця проживання,  померлих, від поховання яких відмовилися рідні, місць поховань  знайдених  невпізнаних  трупів забезпечується виконавчим органом  сільської,  селищної, 
міської  ради  за  рахунок  коштів місцевого бюджету.
    Утримання військових    кладовищ,   військових   ділянок   на цивільних кладовищах,  військових  братських  та  одиночних  могил забезпечують  виконавчі органи сільських,  селищних,  міських рад, органи виконавчої влади
із залученням органів  охорони  культурної спадщини відповідно до їх повноважень.
      Утримання місць поховань, що перебувають на державному обліку як об'єкти  культурної  спадщини,  забезпечують  виконавчі  органи сільських,  селищних,  міських  рад  із залученням органів охорони культурної спадщини.
      Порядок утримання місць поховань військовослужбовців України, що  знаходяться  на  території інших держав,  та порядок утримання місць поховань іноземних військовослужбовців на території  України визначаються 
відповідними міжнародними договорами України.
     Утримання в належному естетичному та санітарному стані могил, місць родинного поховання,  колумбарних ніш,  намогильних споруд і склепів  здійснюється  відповідно їх користувачами (власниками) за рахунок 
власних коштів.
       Утримання кладовищ,   а   також   інших    місць    поховання забезпечують виконавчі органи сільських,  селищних,  міських рад у порядку,  встановленому   спеціально   уповноваженим   центральним органом  виконавчої  

влади  у  сфері  житлово-комунальної політики України.
 
     Стаття 30. Утримання місць поховань
 
     Утримання кладовищ,  військових кладовищ,  військових ділянок на кладовищах,  військових братських та одиночних могил, земельних ділянок для почесних поховань,  братських  могил,  а  також  могил померлих  одиноких  

громадян,  померлих  осіб  без  певного  місця проживання,  померлих, від поховання яких відмовилися рідні, місць поховань  знайдених  невпізнаних  трупів забезпечується виконавчим органом  сільської,  селищної,  міської  ради 

за  рахунок  коштів місцевого бюджету.
    Утримання військових    кладовищ,   військових   ділянок   на цивільних кладовищах,  військових  братських  та  одиночних  могил забезпечують  виконавчі органи сільських,  селищних,  міських рад, органи виконавчої влади 
із залученням органів  охорони  культурної спадщини відповідно до їх повноважень.
      Утримання місць поховань, що перебувають на державному обліку як об'єкти  культурної  спадщини,  забезпечують  виконавчі  органи сільських,  селищних,  міських  рад  із залученням органів охорони культурної спадщини.
      Порядок утримання місць поховань військовослужбовців України, що  знаходяться  на  території інших держав,  та порядок утримання місць поховань іноземних військовослужбовців на території  України визначаються 
відповідними міжнародними договорами України.
     Утримання в належному естетичному та санітарному стані могил, місць родинного поховання,  колумбарних ніш,  намогильних споруд і склепів  здійснюється  відповідно їх користувачами (власниками) за рахунок власних 
коштів.
       Утримання кладовищ,   а   також   інших    місць    поховання забезпечують виконавчі органи сільських,  селищних,  міських рад у порядку,  встановленому   спеціально   уповноваженим   центральним органом  виконавчої  

влади  у  сфері  житлово-комунальної політики України.
 

Стаття  31. Охорона місць поховань.

 

Охорону місць поховань забезпечують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Виконання будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць

поховань охоронних зонах, забороняється.

Охорону місць поховань, що перебувають на державному обліку як об’єкти культурної спадщини, організують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, органи

виконавчої влади із залученням органів охорони культурної спадщини відповідно до їх повноважень.

 

У разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадання колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів відшкодування матеріальних збитків

здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із законом.

Порядок охорони місць поховань та порядок із цим витрат визначають виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.
 
Розділ IV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПОХОВАННЯ ПОМЕРЛИХ
 
     Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про поховання померлих
 
     Особи, винні  в   порушенні   законодавства   про   поховання померлих, несуть відповідальність згідно із законами України.
 
Розділ V
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ
ПОХОВАННЯ
 
     Стаття 33. Участь України в міжнародному співробітництві в галузі поховання
 
     Україна бере   участь   у  міжнародному  співробітництві  при похованні померлих відповідно до закону та  міжнародних  договорів України,  вживає  заходів  щодо  поховання  на  території  України 
іноземних  громадян,  осіб   без   громадянства,   які   тимчасово перебували  (проживали)  на  території  України,  сприяє виявленню поховань  часів  Другої  світової  війни,   розташованих   на   її
території, спорудженню і збереженню пам'ятників у місцях поховань, відродженню гуманістичного ставлення до них.
     На підставі   міжнародних   договорів   Україна    забезпечує спорудження  і  збереження  пам'ятників на могилах воїнів Червоної Армії,  які  загинули  в  роки  Другої  світової  війни,  а  також військовослужбовців  -  

учасників  бойових  дій,  які  загинули за межами території України.
 
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
    1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.
     2. Кабінету Міністрів України:
        1) у проекті Закону України про Державний бюджет  України  на 2004   рік   передбачити   фінансування  на  заходи,  пов'язані  з реалізацією цього Закону;
         2) у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону:
             подати до Верховної Ради  України  пропозиції  щодо  внесення змін до Бюджетного кодексу України стосовно компенсації за рахунок між бюджетних трансфертів  на  покриття  витрат  

органів  місцевого самоврядування на поховання померлих, передбачених статтями 13, 15 та 16 цього Закону;
               подати до Верховної Ради України пропозиції  щодо  приведення законів України у відповідність із цим Законом;
         забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
               забезпечити приведення  у  відповідність   із   цим   Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
 
 
 Президент України                                                                              Л.КУЧМА
 
 м. Київ, 10 липня 2003 року
          N 1102-IV

 

    

 

 

НЕОБХІДНИЙ МІНІМАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК окремих видів ритуальних послуг

                ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ 
                ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО 
                                      Наказ Держжитлокомунгоспу 
                                      України 
                                      19.11.2003  N 193

                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      8 вересня 2004 р. 
                                      за N 1111/9710 
 

                  НЕОБХІДНИЙ МІНІМАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК 
                 окремих видів ритуальних послуг 
 

  1. Оформлення договору-замовлення   на    організацію    та 
    проведення поховання. 
  2. Оформлення свідоцтва про поховання. 
  3. Копання могили   (викопування    могили    ручним    або 
    механізованим  способом,  опускання  труни  з  тілом  померлого  в 
    могилу,  закопування могили,  формування  намогильного  насипу  та 
    одноразове прибирання території біля могили). 
  4. Монтаж та  демонтаж  намогильної  споруди при організації 
    підпоховання в існуючу могилу. 
  5. Кремація тіл померлих. 
  6. Поховання та  підпоховання  урни  з  прахом  померлих   у 
    колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю. 
  7. Зберігання урн з прахом померлих у крематорії. 
  8. Організація відправлення  труни  з тілом чи урни з прахом 
    померлого за межі України. 
  9. Запаювання оцинкованої труни. 
  10. Замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу. 

 Начальник Управління благоустрою 
 та комунального обслуговування                       Я.А.Стеценко

 

    

НАКАЗ про затвердження нормативно-правових актів ,щодо реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу"

                ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ 
                ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА 

                            Н А К А З 

                        19.11.2003  N 193 

                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      8 вересня 2004 р. 
                                      за N 1110/9709 
 

            Про затвердження нормативно-правових актів 
                  щодо реалізації Закону України 
               "Про поховання та похоронну справу" 
 

     З метою реалізації Закону України "Про поховання та похоронну 
справу" 

Н А К А З У Ю

Затвердити такі документи (додаються): 

     1.1. Типове положення про ритуальну службу в Україні. 

     1.2. Необхідний  мінімальний перелік окремих видів ритуальних 
послуг. 

     1.3. Необхідний   мінімальний   перелік  вимог  щодо  порядку 
організації поховання  і  ритуального   обслуговування   населення . 

     1.4. Порядок  утримання  кладовищ  та  інших  місць  поховань . 

Визнати такими, що втратили чинність: 

     2.1. Наказ      Державного      комітету      України      по 
житлово-комунальному   господарству   від   16.12.91  N  126  "Про 
затвердження    нормативних    актів    з    питань    ритуального 
обслуговування". 

     2.2. Наказ      Державного      комітету      України      по 
житлово-комунальному  господарству від 03.03.95  N 10
"Про затвердження  Правил  організації  поховання  та  ритуального 
обслуговування  в  населених  пунктах  України",  зареєстрований в 
Міністерстві юстиції України 20 березня 1995 року за N 72/608. 

     2.3. Наказ      Державного      комітету      України      по 
житлово-комунальному господарству від 24.10.94  N 87 
"Про  затвердження  Правил  приймання  і  виконання  замовлень  на 
виготовлення та встановлення намогильних споруд", зареєстрований в 
Міністерстві юстиції України 31 жовтня 1994 року за N 260/470. 

Управлінню благоустрою  та  комунального  обслуговування 
(Я.А.Стеценко) та  Юридичному  відділу  (М.Г.Агапова)  забезпечити 
подання   наказу  до  Міністерства  юстиції  України  на  державну 
реєстрацію. 

Контроль за  виконанням  наказу  покласти  на  заступника 
Голови Комітету О.Б.Лотоцького. 

 Голова Комітету                                        Г.М.Семчук 

 ПОГОДЖЕНО: 

 Виконуючий обов'язки 
 Голови Держспоживстандарту України                                             В.Г.Задирайко 

 Заступник Міністра фінансів України                                     Ф.О.Ярошенко 

 Заступник Міністра внутрішніх справ України                                  В.О.Жук 

 Заступник Міністра охорони здоров'я України                           В.В.Загородній 

 Перший заступник Міністра праці та соціальної політики                             М.О.Солдатенко 

 Міністр економіки та з питань європейської інтеграції                                  М.Деркач 

 Голова Держкомзему                                А.С.Даниленко 
 

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО 
                                      Наказ Держжитлокомунгоспу 
                                      України 
                                      19.11.2003  N 193 

                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      8 вересня 2004 р. 
                                      за N 1110/9709 
 

                         ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ 
                  про ритуальну службу в Україні 
 

Ритуальна служба  в  Україні відповідно до Закону України 
"Про  поховання   та   похоронну   справу"   -   це 
спеціалізоване  комунальне  підприємство,  що  створюється органом 
місцевого самоврядування в порядку, установленому Законом. 

Ритуальна служба у своїй діяльності керується Конституцією 
України, Законом   України    "Про  поховання  та 
похоронну  справу" ,    іншими    законами    України, 
нормативно-правовими  актами,  що приймаються на виконання законів 
України, а також цим Положенням. 

Ритуальна служба здійснює організацію поховання померлих і 
надання ритуальних послуг відповідно до статей 9,  10,  12 Закону 
України "Про поховання та похоронну справу". 

Основними завданнями ритуальної служби в Україні є:

     здійснення організації    поховання    померлих   і   надання 
передбачених  необхідним  мінімальним  переліком   окремих   видів 
ритуальних  послуг  та  ритуальних  послуг,  не  передбачених  цим 
переліком, а також реалізація предметів ритуальної належності. 

Ритуальна служба відповідно до покладених на неї  завдань 
зобов'язана:

     укладати договори-замовлення  на  організацію  та  проведення 
поховання (далі - договір-замовлення);

     організовувати поховання       померлих       згідно        з 
договорами-замовленнями;

     створювати рівні умови для поховання померлого незалежно  від 
раси,  кольору шкіри,  політичних, релігійних та інших переконань, 
статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця 
проживання, мовних або інших ознак;

     розширювати номенклатуру ритуальних  послуг  для  громадян  з 
різними фінансовими можливостями;

     у разі  відсутності  на  ринку  послуг   регіону   необхідної 
Замовнику  ритуальної послуги - забезпечувати надання цієї послуги 
власними силами;

     забезпечувати конфіденційність інформації про померлого;

     організовувати виконання роботи з благоустрою місць  поховань 
відповідно до кошторису;

     забезпечувати функціонування  місць  поховань  відповідно  до 
порядку,  визначеного  відповідним  виконавчим  органом сільської, 
селищної та міської ради, згідно зі статтею 23 Закону України "Про 
поховання та похоронну справу";

     безоплатно виділяти місця для поховання померлого чи  урни  з 
прахом померлого на кладовищі (у колумбарії);

     реєструвати поховання  та  перепоховання  померлих  у   Книзі 
реєстрації поховань та перепоховань;

     видавати користувачу місця поховання свідоцтво про поховання;

     видавати на   замовлення   громадян   довідки  про  наявність 
поховання померлого на кладовищі в зазначеному населеному пункті;

     реєструвати намогильні  споруди  в  Книзі  обліку намогильних 
споруд;

     у разі   осквернення   могил,   місць   родинного  поховання, 
навмисного руйнування та викрадання колумбарних  ніш,  намогильних 
споруд  та  склепів  готувати  та  подавати  до виконавчого органу 
відповідної сільської,  селищної чи міської ради  відповідний  акт 
про суму та характеристику збитку;

     на підставі договору-замовлення забезпечувати  безперешкодний 
доступ  на територію кладовища (крематорію) суб'єкта господарської 
діяльності (далі - виконавця послуг),  з яким укладено договір про 
надання ритуальних послуг;

     здійснювати інші функції відповідно до  Закону  України  "Про 
поховання та похоронну справу" . 

Ритуальна служба забезпечує у доступному для огляду місці, 
у якому  проводиться  оформлення  замовлень  на  організацію   та 
проведення   поховання   померлого,   надання   замовнику  наочної 
інформації стосовно:

     виконавців послуг,  з  якими  укладені  договори  про надання 
послуг, їх адреси та режиму роботи;

     переліку ритуальних    послуг    із   зазначенням   вартості, 
особливостей та термінів виконання замовлення;

     необхідного мінімального  переліку  окремих  видів ритуальних 
послуг  із  зазначенням   вартості,   особливостей   та   термінів 
виконання;

     необхідного мінімального   переліку   вимог   щодо    порядку 
організації поховання та ритуального обслуговування населення;

     порядку утримання кладовищ, а також інших місць поховань;

     вимог щодо утримання та охорони місць поховань;

     реєстрації поховань померлих та перепоховань;

     організації поховань   за  рахунок  державного  та  місцевого 
бюджету;

     пільгового обслуговування населення (витяги з положень Закону 
України "Про поховання  та  похоронну справу" ,  інших 
нормативно-правових актів);

     режиму роботи організації, що виплачує допомогу на поховання, 
відповідно до чинного законодавства України;

     режиму роботи   та   номерів   телефонів   місцевих   органів 
виконавчої  влади та територіального органу у справах захисту прав 
споживачів;

     книги заяв, пропозицій та скарг. 

Ритуальна служба має право:

     створювати при ритуальній службі дорадчі ради  (колегії),  до 
складу   яких   на   рівних  правах  можуть  входити  представники 
підрозділів   ритуальних  служб,  а  також  за  згодою:  виконавці 
(суб'єкти господарювання,  які уклали договір про надання послуг з 
ритуальною   службою)   та   представники    громадськості,    для 
оперативного вирішення проблем, що виникають у процесі організації 
поховання та утримання місць поховань;

     надавати ритуальні   послуги,   не   передбачені   необхідним 
мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, виготовляти 
та   реалізовувати   згідно   з   чинним  законодавством  предмети 
ритуальної належності. 

Ритуальна служба  забезпечує   укладання   договорів   із 
суб'єктами господарювання в такому порядку: 

     8.1. Суб'єкт господарювання (далі - СГ),  що  виявив  бажання 
працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної 
ритуальної служби відповідну заяву  щодо  укладання  договору  про 
надання  ритуальних  послуг  на  ім'я  її керівника та долучити до 
заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи:

     копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або 
довідки  про  присвоєння  ідентифікаційного  номера  для  фізичної 
особи;

     копію свідоцтва    про    державну    реєстрацію     суб'єкта 
підприємницької діяльності;

     перелік послуг, що пропонуються для надання СГ;

     режим роботи та номер телефону.

     Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви  територіальна 
ритуальна  служба  укладає  з суб'єктом господарювання договір про 
надання  послуг  при   наявності   всього   переліку   документів, 
передбачених   цим   пунктом.  Безпідставна  відмова  в  укладанні 
договору не допускається, вона повинна бути аргументована. 

     8.2. Договір про надання послуг  укладається  на  термін  три 
роки, але за згодою сторін цей термін може бути іншим.

     При зміні будь-яких відомостей,  указаних  у  документах,  що 
додаються  до  заяви,  СГ  повинен  у десятиденний термін письмово 
повідомити про це ритуальну службу.  Форма примірного договору про 
надання ритуальних послуг наведена в додатку. 

 Начальник Управління благоустрою 
 та комунального обслуговування                       Я.А.Стеценко 
 

                                      Додаток 
                                      до п. 8.2 Типового положення 
                                      про ритуальну службу в 
                                      Україні 
 

                        ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР 
                  про надання ритуальних послуг 
 

     Ритуальна служба __________________ в особі _________________ 
                           (назва                 (прізвище, ім'я 
                      населеного пункту)          та по батькові, 
                                                     посада) 

_______________________________________, з одного боку, та Суб'єкт 

господарської  діяльності ________________________________ в особі 
                                  (назва суб'єкта) 

_______________________________________________________, з другого 
               (прізвище, ім'я та по батькові) 

боку (далі - Виконавець послуг), уклали цей договір про таке: 

Предмет договору 

     1.1. Предметом договору є надання ритуальних послуг. 

     1.2. Взаємовідносини  між  Ритуальною  службою  і  Виконавцем 
послуг регулюються  Конституцією  України,  Законом  України  "Про 
поховання  та  похоронну справу",  іншим законодавством України та 
цим договором. 

     1.3. Господарські  відносини  між   Ритуальною   службою   та 
Виконавцем послуг визначаються за згодою сторін. 

Права сторін 

     2.1. Ритуальна служба має право:

     2.1.1. Здійснювати організацію та проведення поховання. 

     2.2. Виконавець послуг має право:

     2.2.1. Відповідно  до  договору-замовлення надавати ритуальні 
послуги: _________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________ 

     2.2.2. Самостійно,    на   підставі   звернення   осіб,   які 
зобов'язалися поховати  померлого,  виготовляти  та  реалізовувати 
предмети  ритуальної належності,  якщо вони відповідають державним 
стандартам  та  затвердженій вартості, передбаченим законодавством 
(стаття 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу"). 

Обов'язки сторін 

     3.1. Ритуальна служба зобов'язана:

     3.1.1. При  зверненні  особи,   що   зобов'язалася   поховати 
померлого,  забезпечити укладання договорів-замовлень,  урахувавши 
при цьому побажання Замовника щодо Виконавців послуг.

     3.1.2. Відповідно    до    договору-замовлення    забезпечити 
організацію та  проведення  поховання  померлого  у  встановленому 
законодавством  порядку,  з  урахуванням  волевиявлення померлого, 
висловленого при житті,  а в разі його відсутності   з урахуванням 
побажання родичів.

     3.1.3. У   місцях   оформлення   договорів-замовлень   надати 
Замовникові (виконавцю волевиявлення або особі,  яка зобов'язалася 
поховати померлого) наочну інформацію,  передбачену  п. 6 Типового 
положення про ритуальну службу в Україні.

     3.1.4. Створити рівні умови для поховання  померлих незалежно 
від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, 
етнічного  та  соціального  походження,  майнового  стану,   місця 
проживання, мовних або інших ознак.

     3.1.5. Забезпечити безоплатне виділення земельної ділянки для 
поховання труни з тілом чи урни з прахом померлого на кладовищі.

     3.1.6. Створити рівні умови Виконавцям послуг.

     3.1.7. Забезпечити  своєчасне  оформлення договору-замовлення 
та в термін ______________________________________________________ 
                       (визначається сторонами) 

     передати замовлення Виконавцю послуг ________________________ 
                                             (механізм передачі

_____________________________________________________ 
 замовлення конкретизується за домовленістю сторін) 

     3.2. Виконавець послуг зобов'язаний:

     3.2.1. Подати до ритуальної служби перелік ритуальних послуг, 
їх характеристику та вартість.  У разі внесення змін  до  вартості 
ритуальних  послуг  Виконавець  послуг  забезпечує доведення нової 
ціни до ритуальної служби шляхом _________________________________ 
                                 (визначається за домовленістю 
                                              сторін)

     3.2.2. При наданні послуги  з  копання  могили  на  кладовищі 
гарантувати   збереження   могил   та  намогильних  споруд,  інших 
елементів  благоустрою  могил,  що  розміщені   поруч   з   новими 
похованнями,  та  відшкодовувати  матеріальні  збитки  у  разі  їх 
пошкодження.

     3.2.3. Видавати  працівникам,  що  беруть  участь  у  наданні 
ритуальних послуг, відповідні посвідчення. 

Відповідальність сторін 

     4.1. Ритуальна служба несе відповідальність:

     4.1.1. За  ненадання  інформації  Замовникові  про Виконавців 
послуг та перелік ритуальних послуг, що можуть надаватися ними.

     4.1.2. За  неякісну  і  несвоєчасну  організацію,  оформлення 
договору-замовлення.  За  порушення  термінів  та неякісне надання 
ритуальних  послуг,  установлених  договором-замовленням, згідно з 
вимогами Закону України "Про захист прав споживачів".

     4.1.3. За  недотримання   положень   чинного   законодавства, 
стандартів та технологій при організації поховання померлих.

     4.1.4. За  безпідставну  відмову   Замовнику   в   оформленні 
договору-замовлення,       виконавцем        якого        Замовник 
вибрав___________________________________________________________, 
                   (назва Суб'єкта  господарювання)

за  невчасне передання замовлення на послуги Виконавцю послуг. 

     4.2. Виконавець послуг несе відповідальність:

     4.2.1. За порушення термінів та неякісне  надання  ритуальних 
послуг,  установлених  договором-замовленням,  згідно  з  вимогами 
Закону України "Про захист прав споживачів".

     4.2.2. При   недотриманні   вимог   п. 3.2.2  цього  договору 
Виконавець  послуг  усуває  пошкодження,  відшкодовує  матеріальні 
збитки.

     4.2.3. За  недотримання  положень  чинного  законодавства   в 
частині  вимог  затверджених  стандартів та технологій при наданні 
ритуальних послуг. 

Порядок вирішення спорів 

     5.1. Спори  і  розбіжності,  що   можуть  виникати  внаслідок 
цього договору,  за змогою вирішуватимуться шляхом переговорів між 
учасниками.

     У разі    неврегулювання   спорів   і   розбіжностей   шляхом 
переговорів розв'язання спорів здійснюється в судовому порядку. 

Інші умови

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________ 

Прикінцеві положення 

     7.1. Договір  набирає  чинності з моменту його  підписання  і 
діє до ___________ року.

     7.2. Договір  укладається  у двох примірниках (по одному  для 
кожної сторони), які мають однакову юридичну силу. 

Місцезнаходження сторін 

 Ритуальна служба                 Суб'єкт господарської діяльності

 ___________________________      ________________________________

 ___________________________      ________________________________

 ___________________________      ________________________________

 ___________________________      ________________________________ 
 (підпис керівника)    печатка    (підпис керівника)       печатка

 

 

ПОРЯДОК утримання кладовищ та інших місць поховань

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ

                ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

 

                                      ЗАТВЕРДЖЕНО

                                      Наказ Держжитлокомунгоспу

                                      України

                                      19.11.2003  N 193

                                      ( z1110-04 )

 

                                      Зареєстровано в Міністерстві

                                      юстиції України

                                      8 вересня 2004 р.

                                      за N 1113/9712

 

 

                             ПОРЯДОК

            утримання кладовищ та інших місць поховань

 

 

     Цей Порядок  розроблено  з  метою  реалізації положень Закону

України "Про поховання та похоронну справу" ( 1102-15 ).

 

             1. Вимоги до розміщення та облаштування

                          місць поховань

 

     1.1. Для    розміщення   місця   поховання   спеціалізованому

комунальному  підприємству,  установі,  організації   в   постійне

користування  відповідно  до  вимог  земельного  законодавства  та

гігієнічних  вимог  щодо  облаштування  і  утримання  кладовищ   у

населених   пунктах   України   (ДСанПіН  2.2.2.028.99)  надається

земельна  ділянка.  Наявність   місця   поховання   передбачається

проектом  планування  та  забудови населеного пункту з урахуванням

подальшого розширення його території.

     Площа ділянки,  відведеної  під місця традиційного поховання,

визначається з розрахунку 0,24 га на 1000 чоловік, що проживають у

міській,  та  0,1 га на 1000 чоловік у сільській місцевостях.  Для

організації поховання урн з прахом померлого  ця  норма  становить

0,02 га на 1000 чоловік. Розміри земельних ділянок, що відводяться

для поховання,  допускається уточнювати залежно від співвідношення

місць  традиційного поховання і місць для поховання урни з прахом,

з урахуванням місцевих умов.

     Мінімальна територія місць поховань - 0,5 га.

 

     1.2. Місця  поховань  (кладовища)  повинні  мати сплановану і

впорядковану  територію,   упорядковані   під'їзні   шляхи,   бути

забезпеченими транспортним зв'язком з населеним пунктом.

 

     1.3. Територія  місць  поховань  може  бути  використана  для

поховання померлих тільки після завершення всіх будівельних робіт,

передбачених проектно-кошторисною документацією.

 

     1.4. Територія   місць   поховань  повинна  бути  обов'язково

огороджена,  поділена на ділянки-сектори, що відокремлюються поміж

собою  дорогами  шириною  3,5 м з розрахунку одностороннього руху.

Місця  для  роз'їзду  автотранспорту  повинні  розташовуватися  на

перехресті   доріг   і  мати  радіус  повороту.  Проїжджа  частина

центральної дороги повинна бути шириною  6,5  м,  а  на  території

місць поховань великих міст - до 9 м.

 

     1.5. На території місць поховань розміщують:

     господарський двір, на якому розташовують допоміжні будівлі;

     будівлі, призначені   для   проведення  громадських  панахид:

Будинки трауру, ритуальні майданчики тощо;

     водопостачання для   поливання   зелених   насаджень,  шахтні

колодязі,  вода яких передбачена для технічних потреб відвідувачів

та  персоналу,  а в разі їх відсутності використовують ємкості для

води;

     освітлення;

     спеціальні місця для розміщення контейнерів зі сміттям тощо;

     каналізовані громадські  туалети  з  радіусом  обслуговування

0,5 км;  при відсутності каналізації - туалети  з  водонепроникним

вигрібом,  до  якого  забезпечено  вільний  під'їзд асенізаційного

транспорту.

 

     1.6. Території  місць  поховань   підлягають   озелененню   з

найбільшим збереженням існуючих насаджень.

 

     1.7. Сектори  території місць поховань поділяються на ряди та

місця,  відстань між рядами повинна бути один метр,  між ділянками

поховань в ряду - 0,5 м.

 

     1.8. На  території  місць  поховань  не можуть бути розміщені

об'єкти іншої,  крім комунальної,  форми  власності,  за  винятком

намогильної споруди,  склепу та колумбарної ніші,  які є власністю

особи, що придбала їх за власні кошти.

 

              2. Вимоги щодо експлуатації кладовищ,

            інших місць поховань, реєстрації поховань

            та перепоховань, обліку намогильних споруд

                        на місці поховань

 

     2.1. Уведення  кладовища  в  експлуатацію дозволяється тільки

після виконання всіх робіт,  передбачених  проектом,  і  прийняття

закінченого будівництва.

     У сільській місцевості можна обмежитися влаштуванням огорожі,

освітлення,  туалету,  колодязя,  під'їзної  дороги,  стоянки  для

автотранспорту  та  благоустроєм  основних  доріг   на   території

кладовища.

     Поховання померлих чи їх праху  після  кремації  дозволяється

проводити  на діючих кладовищах,  уведених в експлуатацію згідно з

чинним законодавством України.

 

     2.2. На вході до кладовища на  спеціальному  рекламному  щиті

вивішуються  для  населення  основні положення Закону України "Про

поховання  та    похоронну     справу"      ( 1102-15 ),      інші

нормативно-правові акти та режим роботи кладовища.  Установлюється

щит  із  зображенням  схематичного  плану  кладовища,  зазначенням

секторів з номерами,  місць почесного поховання, напрямку головної

алеї  та  основних   доріг,   розташування   будівельних   споруд,

допоміжних будівель, громадського туалету тощо.

 

     2.3. Поховання   померлих   чи   їх   праху   після  кремації

здійснюється лише на підставі свідоцтва про смерть та  оформленого

в  установленому  порядку  договору-замовлення  на  організацію та

проведення поховання (далі - договір-замовлення).

 

     2.4. За зверненням  Виконавця  волевиявлення  чи  особи,  яка

взяла  на  себе  зобов'язання  поховати  померлого,  на  території

кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого.

     На бажання  Виконавця  волевиявлення  чи особи,  яка взяла на

себе зобов'язання поховати померлого, для поховання двох чи більше

померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

 

     2.5. Кожне поховання померлого здійснюється в окремій могилі.

 

     2.6. Довжина  могили для дорослого повинна бути не менше двох

метрів,  ширина - 1 м, глибина - не менше 1,5 м від поверхні землі

до кришки труни, з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов.

У  разі  поховання  померлих  дітей  розміри  могили  можуть  бути

відповідно зменшені.

     Відстань від  дна  могили  до  рівня  стояння  ґрунтових  вод

повинна бути не менше 0,5 м, висота намогильного горбка - 0,5 м.

     У разі поховання тіла померлого в сидячому положенні  товщина

ґрунту  над  тілом померлого від поверхні землі має бути не меншою

за 1 метр.

 

     2.7. У  містах,   де   функціонують   крематорії,   поховання

здійснюється в спеціально побудованих колумбаріях чи пристосованих

для  цього  огороджувальних  стінах  кладовищ,  конструкція   яких

повинна  передбачати  не  більше  трьох  рядів ніш по вертикалі та

забезпечувати вільний доступ до них.

     Для поховання   урни  з  прахом  у  землю  виділяється  місце

розміром 0,8 x 0,8  м,  де  можливе  розташування  декількох  урн,

виходячи  з  розрахунку  встановлення  їх  по  вертикалі.  Глибина

поховання не нормується.

 

     2.8. Під кожну могилу надається ділянка таких розмірів:

 

------------------------------------------------------------------

|     Назва     |                    Розмір                      |

|   поховання   |------------------------------------------------|

|               |     Земельної ділянки      |      Могили       |

|               |----------------------------+-------------------|

|               | площа, | довжина,| ширина, | довжина,| ширина, |

|               |  кв.м  |    м    |   м     |    м    |    м    |

|---------------+--------+---------+---------+---------+---------|

| Родинне       |  6,6   |   2,2   |   3,0   |   2,0   |   1,0   |

|---------------+--------+---------+---------+---------+---------|

| Подвійне      |  4,8   |   2,2   |   2,2   |   2,0   |   1,0   |

|---------------+--------+---------+---------+---------+---------|

| Одинарне      |  3,3   |   2,2   |   1,5   |   2,0   |   1,0   |

|---------------+--------+---------+---------+---------+---------|

| Урна з прахом |  0,64  |   0,8   |   0,8   |   0,8   |   0,8   |

------------------------------------------------------------------

 

     Примітка: У разі поховання померлого  в  нестандартній  труні

викопується могила залежно від довжини труни.

 

     2.9. Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських

рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для  почесних

поховань,   поховання   померлих   (загиблих)  військовослужбовців

(сектори військових  поховань),  а  також  сектори  для  поховання

померлих за національною чи релігійною ознакою.

     Для почесних поховань  можуть  відводитися  земельні  ділянки

поза  територією місць поховання,  на яких створюються меморіальні

бульвари,  сквери, парки і кургани Слави (стаття 23 Закону України

"Про поховання та похоронну справу" ( 1102-15 ).

     Рішення про   почесне   поховання   приймається   в   кожному

конкретному випадку.

 

     2.10. Для  поховання  померлих  одиноких  громадян,  осіб без

певного місця проживання, громадян, від поховання яких відмовилися

рідні,  невпізнаних трупів надається земельна ділянка під одинарне

поховання.

 

     2.11. Кожне  поховання  та   перепоховання   реєструється   в

спеціальній  Книзі  реєстрації  поховань  та перепоховань померлих

громадян (далі  -  Книга  реєстрації),  форму  якої   наведено   в

додатку 1.

     Запис до Книги реєстрації здійснюється в алфавітному порядку,

за роками,  у цілому по кладовищу чи,  де це необхідно,  окремо за

кожним   сектором.   Усі   графи   Книги   реєстрації  обов'язково

заповнюються   чорним   або   фіолетовим   чорнилом.   Виправлення

написаного  в  Книзі реєстрації не допускається.  Книга реєстрації

має бути прошнурованою,  пронумерованою  та  скріпленою  печаткою.

Книга  реєстрації  зберігається  на  кладовищі постійно,  а в разі

ліквідації кладовища - передається на зберігання до архіву  органу

місцевого самоврядування.

     Для забезпечення ведення Книги реєстрації в населеному пункті

визначається конкретний Виконавець.

     Після здійснення  поховання Виконавцю волевиявлення померлого

або особі,  яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого,  як

користувачу  місця  поховання  видається  відповідне свідоцтво про

поховання,  яке дає право на встановлення  намогильної  споруди  в

межах  могили,  вирішення  питання  про  проведення  підпоховання,

облаштування  місця  поховання,  здійснення  інших  дій,  які   не

суперечать  чинному законодавству.  Зразок свідоцтва про поховання

наведено в додатку 2.

 

     2.12. Перепоховання   останків   померлих   допускається    у

виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини.

     Для прийняття рішення щодо здійснення перепоховання  останків

померлого користувач місця поховання подає такі документи:

     заяву користувача з обґрунтуванням причин перепоховання;

     висновок місцевого  закладу  санепідемслужби  про  можливість

ексгумації;

     лікарське свідоцтво про смерть;

     дозвіл виконавчого органу  відповідної  сільської,  селищної,

міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.

     За результатами  розгляду   поданих   документів   виноситься

рішення   про  перепоховання  останків  померлого  на  інше  місце

поховання чи,  у разі відсутності підстав,  видається  користувачу

обґрунтована письмова відмова.

     Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на

перепоховання та призначають термін його проведення.

     Ексгумація здійснюється,  як правило, у зимовий період, через

рік  після  поховання  в  піщаних  ґрунтах  і через три роки - при

похованні у  зволожених  ґрунтах  важкого  механічного  складу  та

глиняних  ґрунтах.  Ексгумація проводиться в присутності медичного

працівника,  участь якого при проведенні перепоховання  забезпечує

користувач.

     Винятком з правил є перепоховання  урни  з  прахом,  а  також

ексгумація   трупа,   яка   здійснюється  згідно  із  статтею  192

Кримінально-процесуального кодексу України ( 1002-05 ).

     Після ексгумації   могила  повинна  бути  засипана,  поверхня

ґрунту розрівняна та засіяна травою.

     Про виймання  останків  із  могили  робиться  запис  у  Книзі

реєстрації, а при похованні в іншому місці робиться новий запис до

Книги реєстрації.

 

     2.13. На   могилах  (місцях  родинного  поховання),  у  межах

наданої  земельної  ділянки,  можуть  установлюватися   намогильні

споруди та елементи благоустрою могили.

     Для установлення   намогильної   споруди   користувач   місця

поховання  подає  до  ритуальної  служби  або  виконавчого  органу

сільської, селищної, міської ради такі документи:

     оригінал свідоцтва про смерть похованого;

     свідоцтво про поховання;

     документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її

ціну та дату реалізації;

     реквізити виконавця намогильної споруди.

     Після виконання  робіт  з  облаштування   могили   користувач

зобов'язаний  забезпечити  прибирання  території  біля  могили  та

винесення сміття до спеціально відведених місць на кладовищі.

     Установлені намогильні  споруди  реєструються спеціалізованим

комунальним підприємством (а в разі його відсутності -  виконавчим

органом   сільської,   селищної,  міської  ради)  в  Книзі  обліку

намогильних споруд (далі  -  Книга  обліку).  Форма  Книги  обліку

наведена  в додатку 3.  Термін зберігання Книги обліку намогильних

споруд постійний. Записи до Книги обліку проводяться в алфавітному

порядку. Заповнюється Книга обліку в одному примірнику.

     Усі намогильні споруди,  що встановлюються на могилі, повинні

відповідати стандартам та технологіям.

 

        3. Вимоги щодо утримання та охорони місць поховань

 

     3.1. Утримання   кладовищ,  військових  кладовищ,  військових

братських та  одиночних  могил,  земельних  ділянок  для  почесних

поховань,   братських  могил,  а  також  могил  померлих  одиноких

громадян,  померлих осіб без певного місця  проживання,  померлих,

від  поховання  яких  відмовилися рідні,  місць поховань знайдених

невпізнаних трупів та охорона всіх місць  поховань  забезпечуються

виконавчим  органом сільської,  селищної,  міської ради за рахунок

коштів місцевого бюджету.

     Утримання місць поховань, що перебувають на державному обліку

як об'єкти  культурної  спадщини,  забезпечують  виконавчі  органи

сільських,  селищних,  міських  рад  із залученням органів охорони

культурної спадщини.

 

     3.2. Охорона місць поховань здійснюється відповідно до статті

31 Закону України "Про поховання та похоронну справу" ( 1102-15 ).

 

     3.3. У  разі  осквернення  могил,  місць родинного поховання,

навмисного руйнування чи викрадання колумбарних  ніш,  намогильних

споруд  та  склепів відшкодування матеріальних збитків користувачу

(Власнику) здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

     У разі природного руйнування намогильних споруд,  гарантійний

термін яких скінчився,  їх  відновлення  здійснюється  за  рахунок

користувача.

     У разі  крадіжок,  осквернення  чи  пошкодження   намогильної

споруди,   яка   не   зареєстрована   в   установленому   порядку,

відшкодування Власникам матеріальних збитків не здійснюється.

 

 Начальник управління благоустрою

 та комунального обслуговування                       Я.А.Стеценко

 

 

                                      Додаток 1

                                      до п. 2.11 Порядку утримання

                                      кладовищ та інших місць

                                      поховань

 

 

                         КНИГА РЕЄСТРАЦІЇ

            поховань та перепоховань померлих громадян

           ____________________________________________

 

 

                     Назва населеного пункту,

          адреса кладовища _____________________________

 

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| Дата  |   П.І.Б.  |      Дата      |        Місце          | Причина |   Свідоцтво про   | Прізвище  |  Адреса   | Прізвище  |  Адреса   |    Хто     |

| похо- | померлого |                |  поховання померлого  | смерті  |      смерть       |  особи,   | та номер  | користу-  | та номер  | проводив   |

| вання |           |----------------+-----------------------|         |-------------------|   яка     | телефону  |   вача    |  телефону | поховання  |

|       |           | народ-| смерті | ділянка | ряд | місце |         |   номер  |  ким   | зобов'я-  |  особи,   |  місця    |  користу- |  (назва    |

|       |           | ження |        |         |     |       |         | актового | видано |  залася   |   яка     | поховання,|   вача    | організа-  |

|       |           |       |        |         |     |       |         |  запису  |        | поховати  | зобов'я-  | родинного | поховання,|  ції та    |

|       |           |       |        |         |     |       |         |          |        | померлого |  залася   | поховання | родинного |   номер    |

|       |           |       |        |         |     |       |         |          |        |           | поховати  | та номер  | поховання | договору-  |

|       |           |       |        |         |     |       |         |          |        |           | померлого | свідоцтва |           | замовлення)|

|       |           |       |        |         |     |       |         |          |        |           |           |   про     |           |            |

|       |           |       |        |         |     |       |         |          |        |           |           | поховання |           |            |

|-------+-----------+-------+--------+---------+-----+-------+---------+----------+--------+-----------+-----------+-----------+-----------+------------|

|   1   |     2     |   3   |    4   |    5    |  6  |   7   |    8    |     9    |   10   |    11     |    12     |    13     |    14     |     15     |

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

                                      Додаток 2

                                      до п. 2.11. Порядку

                                      утримання кладовищ та інших

                                      місць поховань

 

 

                            СВІДОЦТВО

                          про поховання

 

 

     Видано __________________________________,  користувачу місця

             (прізвище, ім'я та по батькові)

поховання, родинного місця поховання (необхідне підкреслити), який

 

 "__"_______ 200_ року на ділянці N ____, ряд N ______, місце N __

кладовища, розміщеного в ___________________________ на вулиці

                          (назва населеного пункту)

 

__________ ___________________, здійснив поховання померлого

__________________________________________________________________

       (прізвище, ім'я та по батькові померлого та номер свідоцтва

про смерть) _____________________________________________________.

 

     Відповідно до статті 25  Закону  України  "Про  поховання  та

похоронну справу" користувач має право на встановлення намогильної

споруди в межах  виділеної  земельної  ділянки  для  поховання  чи

надання  згоди  на встановлення намогильної споруди іншими членами

родини;  вирішення питання про проведення підпоховання в зазначену

могилу інших померлих членів родини, розпорядження щодо догляду за

могилою;  здійснення інших дій,  пов'язаних з використанням  місця

поховання, якщо це не суперечить чинному законодавству.

 

     Підпис

     печатка

 

 Реєстраційний номер та дата видачі

 

 

                                      Додаток 3

                                      до п. 2.13. Порядку

                                      утримання кладовищ та інших

                                      місць поховань

 

 

                           КНИГА ОБЛІКУ

                        намогильних споруд

 

 

     На кладовищі _______________________________

     назва населеного пункту ______________________

 

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

|  Прізвище |   Номер   |   Місце поховання     | Прізвище  | Характеристика |   Вартість   | Документи, | Намогильну |  Дата   | Гаран-  |  П.І.Б.  |

|  та ім'я  | свідоцтва |-----------------------| та ім'я   |  намогильної   |  намогильної |     що     |  споруду   | устано- | тійний  | власника |

| померлого |    про    | ділянка | ряд | місце | користу-  |   споруди з    |    споруди   |  підтвер-  | виготовив  | влення  | термін  |  намо-   |

|           |  смерть,  |         |     |       |  вача,    |  визначенням   |   (у цінах,  |   джують   |  (повна    |  намо-  |   на    | гильної  |

|           |   ким     |         |     |       |  номер    |   матеріалу,   |   підтвер-   | придбання  |   назва    | гильної |  намо-  | споруди  |

|           |  видано   |         |     |       | свідоцтва |  з якого її    |    джених    | намогиль-  |  суб'єкта  | споруди | гильну  |          |

|           |           |         |     |       |    про    |  виготовлено   | відповідними |    ної     | господарсь-|         | споруду |          |

|           |           |         |     |       | поховання |                | документами) |  споруди,  |     кої    |         |(початок |          |

|           |           |         |     |       |           |                |              |    дата    | діяльності)|         |   та    |          |

|           |           |         |     |       |           |                |              | реалізації |            |         | кінець) |          |

|-----------+-----------+---------+-----+-------+-----------+----------------+--------------+------------+------------+---------+---------+----------|

|     1     |     2     |    3    |  4  |   5   |     6     |        7       |      8       |      9     |     10     |    11   |    12   |   13     |

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


Оформить заказ

Имя и фамилия

Мобильный телефон

Кол-во товаров:
К оплате:
Забрать товар в ближайшем отделении «Скорбота»

Спасибо за заказ

Наш менеджер свяжется с вами в ближайшее время.

Центральный офис

© 2008-2018

"Скорбота"

тел. : (0629) 33-41-60

тел. : (0629) 40-20-40 - памятники

моб. : (067) 155-11-77

моб. : (099) 55-88-275

Адрес: ул. Николаевская 9

факс: (0629) 53-21-70

http://skorbota.in.ua

Сайт разработан:

Cтудия Александра Иорданова

X

Форма обратной связи

X

Форма обратной связи

Итого: